День усіх святих чи бал демонів?

День усіх святих чи бал демонів?

Для католика перше листопада, це день, коли Церква згадує усіх святих, а наступного дня – усіх померлих. Відповідно, вихідні то чи будень, потрібно знайти час, щоб у ці дні прийти на Святу Літургію й відвідати могили померлих рідних та близьких. Натомість маскарад, що відбувається в ніч напередодні, викликає у віруючих людей неоднозначну реакцію: розпатлані, розмальовані демони, відьми й привиди «літають» вулицями. Бабці лякаються, проте, молодше покоління зовсім не проти долучитися до цього шабашу.

Це Хелловін, Ніч напередодні Дня всіх святих. За стародавньою легендою, цього дня уся нечисть виходить на землю, щоб правити бал. Молоді, звісно ж, ця ідея припадає до душі й заморське свято в Україні пускає корені. Хелловін прийшов до нас після падіння «залізної куртини», через телебачення та Інтернет. А також завдяки урокам англійської мови, на яких вчителі аж занадто ревно знайомлять учнів із американськими традиціями.

Та не все так просто із тим Хелловіном – кельтські, римські та християнські традиції вплинули на 1 листопада з чого вийшла вибухонебезпечна суміш – наче й побожне підґрунтя свята, та от форма – попахує чортівнею.


Хелловін. З чого все починалося


А починалося все із кельтів. Насамперед, з'явилася дата - перше листопада. Цього дня вони відзначали прихід Нового року – літо змінювалося на зиму, день – на ніч, життя – на смерть. Вважалося, що 31 жовтня мертві повертаються на землю, аби відвідати своїх нащадків. Окрім того, з мерцями на землю приходили інші темні сили: демони, домовики, відьми. Доки жерці-друїди чаклували й приносили жертви, простолюд цього дня одягався в різноманітні маскарадні костюми для того, щоб ошукати злих духів. Це свято у них називалося Самайном (з ірланд. - листопад).

Пізніше кельтські землі завоювали римляни. Разом із пануючим ладом, вони принесли на підкорені території свої вірування. Тоді ж до Самайна додалося два римських свята – Фералія (подібне до поминання померлих) і свято на честь богині фруктів та дерев Помони (Яблучниці).

А от саме назва «Хелловін» має християнське походження. В народі свято мало назву Allhallowmas, (the mass of all Hallows – Всіх святих) а ніч напередодні отримала назву All Hallows Eve (Надвечір'я всіх святих). З часом ніч напередодні Всіх Святих почали називати Гелловіном.



Символи й традиції


Символ Хелловіну – гарбуз – теж оповитий легендами. За ірландськими переказами, п'яниця Джек спромігся обманути чорта. Він загнав його на дерево, а злізти дозволив лиш тоді, коли рогатий пообіцяв Джеку не забирати його душу до пекла. Але й Царства небесного Джек теж не заслужив. По смерті Бог дав йому дві розпечені вуглини замість очей, щоб той відлякував диявола. Тому гарбуз, зі свічкою всередині покликаний відлякувати від домівок нечисть. В народі він отримав назву Джека Лампадного. За іншими ж версіями, вирізане з гарбуза обличчя символізує смерть.

Отже, Хелловін, подібно до всієї американської нації, поєднав у собі традиції різних народностей та вірувань і залишив за собою те, що найбільше припало до душі американцям. Ніч на 1 листопада перетворилася на величезний маскарад під час якого діти й дорослі «офіційно» отримують нагоду побавитися в чортівню переодягаючись в костюми нечисті.

Найбільшою популярністю Хелловін звичайно ж користується в молоді та дітей, у яких поняття добра й зла дещо знівельоване.

Гелловін не пропагує Христа, а навпаки, звеличує диявола. Адже погодьтеся, розгулювати вулицями в костюми відьми й лякати стареньких бабусь істеричними криками – то аж ніяк не Божа справа. Та й уся суть святкування полягає в тому, аби відчути себе в ролі «нечисті», яка викликає жах у довколишніх.


День всіх святих та день померлих


У 800-му році Католицька Церква перенесла офіційний «День усіх святих» ("All Hallow's Day") з травня на 1 листопада. Проте язичницьке свято так і не вдалося християнізувати. 2 листопада церква оголосила «Днем померлих», подібно до свята Фералія.

З часом язичницькі традиції та обряди не втрачали своєї сили, а навпаки католицький День святих, а точніше, ніч напередодні доповнювали елементами нібито невинної демоніади. Люди не могли й не хотіли відмовлятися від традицій, яких здавна дотримувалися їхні предки.

Сучасне католицьке святкування Дня всіх святих, (та й Дня померлих) передбачає відвідування Служби Божої у храмі та могили померлих на цвинтарі. Впродовж тижня тривають так звані «задушні дні», у які можна отримати повний відпуст для померлих, тим самим зменшивши «термін» відбуття душі в Чистилищі. Ці дні переважно сповнені турботи та поваги до померлих душ й саме на початку листопада велика частина терплячих в чистилищі переходять до Царства Небесного.

Багато душ людей що перейшли до вічності, потребують щоб ми жертвували за них відпусти, протягом першого тижня листопада. Незмінною умовою отримання відпусту є молитва в намірах Святішого Отця, прийняття Причастя та перебування у стані освячуючої благодаті.

Гарною традицією запалювання свічок та лампадок на могилах ми виявляємо пам'ять й любов до померлих.



Хелловін VS День усіх святих


Нині звичай ходити під час задушних днів переодягненими по домівках й просити кекси та родзинки обернувся на хелловінскьке правило вимагання солодощів зі словами: “Цукерки або смерть!». Хоч раніше прохачі обіцяли прочитати за померлих стільки молитов, скільки отримали кексів. Та сьогодні молитва за отримані солодощі вже не в моді.

«Просунуті», як вони самі про себе вважають, молоді люди рідко йдуть на богослужіння з нагоди Дня всіх святих та Дня померлих, проте величезна маса людей із задоволенням натягує страхітливі костюми, вирізає гарбузи, ходить на дискотеки та в клуби на тематичні вечірки з нагоди Хелловіну. Та й не тільки молодь. Дорослі і навіть літні люди теж собі беруть це за моду. Вони вважають, що таким чином (в костюмах чортів і масках відьмаків) євроінтегруються, прилучаються до західної культури.

Воно й не дивно, адже Хелловін подібно до досить благородного Дня св. Валентина - свято досить комерціалізоване, а отже розрекламоване. Бізнес крутиться, маса людей, що випускають листівки, продають гарбузи, різноманітні сувеніри, а також шиють та реалізують хелловінські костюми зацікавленні в тому, щоб свято користувалося що раз більшою популярністю.

Заступницька молитва за померлих принесе значно більше користі, аніж перевдягання у демонський костюм й масове шабашування на вулицях міст.

Неможливо оцінити вдячність душ, що перебували у Чистилищі, а з нашою допомогою позбавились мук Чистилища.

Здавалося б, що страшного в тому, щоб «відірватися» у клубі, декорованому в стилі «будиночку сімейки Адамсів» в костюмі невинного й милого привида Каспера. Та все ж, варто пам'ятати, що диявол любить маскуватися під усілякі милі й зовсім невинні речі. А Хелловін власне і є таким наче маленьким і дрібненьким модним святом, який зображає зло в наших очах «білим і пухнастим».

CREDO № 11(110)

Події